На допомогу вчителю

Американські вчені Карне, Шведел і Ліннемайер виділили наступні принципи складання програми для обдарованих дітей (слід зазначити, що принципи розраховані для дітей молодшого віку, однак можуть бути використані й у роботі з дітьми будь-якого віку):

1. Кожна дитина неповторна, тому виникає необхідність у визначенні сильних і слабких сторін кожної дитини і складанні програми, що відповідає її потребам.

2. Обдаровані діти дуже критичні до себе і часом відрізняються несприятливим Я-образом, тому необхідно допомогти їм знайти реалістичне уявлення про себе. Для цього необхідна відповідна реакція близьких дорослих.

3. Сім'я повинна відігравати найважливішу роль в освіті обдарованої дитини. Результати програми навчання можуть бути найкращими, коли сім'я і школа працюють у тісному контакті.

4. Програма для обдарованої дитини має включати різноманітний навчальний матеріал, що відповідає її інтересам і потребам. Адже зазвичай обдарованих дітей відрізняє широка сфера інтересів і розвинуті навички.

5. Програма повинна також бути збалансованою і сприяти всебічному розвиткові, передбачати розвиток рухової й емоційної сфер, а також спілкування.

6. Обдарована дитина, що навчається в одній групі з «середніми дітьми», повинна мати можливість спілкування з настільки ж обдарованими однолітками.

7. Програма навчання обдарованої дитини досягає кращих результатів, коли за її ходом стежить педагог, що має досвід роботи з обдарованими дітьми.

8. Важливе співробітництво батьків і педагогів, щоб визначитися у постановці цілей, які стають перед дитиною, і шляхів до їх досягнення. В умовах співробітництва, дитина, як правило, більш повно реалізує свій потенціал.

9. Програма має передбачати оптимальний і плавний перехід дитини з одного рівня на іншій, щоб забезпечити поступальний хід його розвитку.

10. Програма також повинна розвивати наполегливість у досягненні цілей.

11. Безумовно, однією з найважливіших цілей програми є розвиток творчих здібностей.

12. Необхідно вишукувати шляхи залучення до навчання обдарованих дітей талановитих наставників.

При розробці навчальних програм слід виходити з положень, заснованих на загальних особливостях обдарованих:

• здатність швидко схоплювати зміст принципів, понять, положень;

• потреба зосереджуватися на сторонах проблеми, що зацікавили, і прагнення розібратися в них глибше;

• здатність помічати, обмірковувати помічене і висувати пояснення;

• стурбованість, тривожність у зв'язку зі своєю несхожістю на інших дітей.

Виходячи з цих особливостей навчальні програми для обдарованих повинні відрізнятися від звичайних за:

• змістом;

• процесом;

• необхідним результатом;

• середовищем навчання.

Конкретно це виражається в тому, що слід:

• вводити в зміст широкі питання, теми або проблеми, що вимагають міждисциплінарного підходу в їхнє вивчення;

• постійно включати поглиблене вивчання тих проблем, що обрані самим учнем;

• особлива увага приділити розвитку вмінь самостійно працювати, тобто умінь за типом «учися, учитися»;

• орієнтуватися в навчанні в першу чергу на розвиток продуктивного абстрактного мислення і вищих розумових процесів;

• домагатися насиченості завданнями відкритого типу;

• особливо виділити розвиток дослідницьких умінь;

• пам'ятати про необхідність розвитку базових умінь і навичок поряд з вищими розумовими операціями;

• заохочувати результати, що кидають виклик існуючим поглядам і містять нові ідеї;

• заохочувати використання різноманітних форм висування і впровадження в життя результатів роботи;

• заохочувати рух до розуміння самих себе, визнання своїх здібностей, подібності і відмінності від інших;

• оцінювати результати роботи на основі конкретних критеріїв, пов'язаних з конкретною галуззю інтересів.