Тема: Опозиція Фауст—Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла.Проблема вибору

Мета: допомогти учням зрозуміти особливості створених Ґете образів Фауста і Мефісто-феля та вирішення проблеми добра і зла у творі; поглиблювати навички аналізу літературного твору, розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, навички виразного читання, переказу; сприяти вихованню стійких моральних переконань школярів. Обладнання: тексти трагедії Й. Ґете «Фауст» ,ілюстраціі, відеоматеріал ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ  Прийом Так чи Ні Фауст хотів створити еліксир безсмертя Мефістофель зявився в образі звіра Диявол придумав три спокуси Маргариту по справжньому звали Гретхен Мефістофель боявся пектогра Фауст викликав диявола сам Авербахів склеп це назва закладу, де веселилися студенти II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ  Вступне слово вчителя Є твори, без яких неможливо уявити розвиток літератури і життя суспільства. Вони визначають прогрес людства, який виявляється перед усім у духовному розвитку. Саме до таких творів належить і трагедія Гете “Фауст”, яка стала підсумком багаторічних шукань письменника. “Фауст” – складний філософський твір, у якому порушуються важливі проблеми буття людини, її місця і призначення у світі. У центрі нашої уваги на уроці постане головний герой твору, бо саме в образі Фауста втілилися вищі духовні поривання людини. Історія створення “Фауста”. Подібно до багатьох класичних творів, “Фауст” зародився в народній творчості. Прототипом народного Фауста став чаклун і чорнокнижник на ймення Фауст, який дійсно існував у першій половині XVI століття і став прообразом цілої плеяди літературних Фаустів. Уперше легенда про Фауста виникла в кінці XV — на початку XVI ст. Народна легенда малює Фауста то чарівником, то поетом і гуманістом. У 1587 р. у ФранкфуртінаМайні вийшла перша літературна редакція легенди про Фауста, видана Йоганном Шпісом під заголовком “Історія про доктора Йоганна Фауста, знаменитого чаклуна і чорнокнижника, про його договір з дияволом, його пригоди і діяння, про заслужену кару йому, запозичену головним чином з його паперів”. Релігійний автор звинувачує Фауста в тому, що він в гордині своїй “прив’язав собі орлині крила і намагався дослідити і небо і землю — все до останку”. В оповіді Шпіса Мефістофель по закінченні договору, скріпленого кров’ю, безжально знищує Фауста. Наступні німецькі літературні варіанти легенди про Фауста XV — XVII ст. не піднімаються над рівнем “Фауста” Шпіса. Іншу інтерпретацію легенди дав відомий драматург англійського Відродження XVI ст., сучасник В.Шекспїра, Кристофер Марло, який у своїй трагедії “Життя і смерть доктора Фауста” (1589 — 1592 рр.) створив титанічний образ Фаустабогоборця, котрий звернувся до магії і намагався розкріпачити особистість від старих законів світотворення. У XVIII ст. образ Фауста, вченогопротестанта, стає особливо популярним. Так, німецький просвітник Лессінг у драмі “Фауст” змальовує вченого з великою симпатією. Вже в цьому варіанті спроба диявола знищити Фауста є невдалою. Представники “Бурі і натиску” з їх культом генія, який не визнає над собою ніяких законів, не могли не захопитися образом Фауста. Протягом кількох десятків років драматурги цього руху створюють нові варіанти “Фауста”. В 1778 р. з’являється “Життя Фауста” Фрідріха Мюллера, в 1791 —”Фауст, його життя, діяння і загибель” Клінкера. На початку 70х рр. XVIII ст. до написання “Фауста” приступає і Й.В.Гете. Він ще в дитинстві в лялькових театрах пізнав народного “Фауста”. Ставши лідером угруповання молодих “Буря і натиск”, Гете захопився титанічним образом Фауста і в 1774—1775 рр. створив свій перший варіант “Фауста”, так званий “ПраФауст”. У відповідності з загальним духом “Бурі і натиску” Фауст “ПраФауста” — бунтівник, який рветься до пізнання таємниць природи, але неодмінно приречений на поразку. Проблемне питання “Що є добро і зло?” Притча Колись давно старець відкрив своєму онукові одну життєву істину: - В кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, злість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню. Інший вовк представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність. Онук, зворушений до глибини душі словами діда, задумався, а потім запитав: - А який вовк в кінці перемагає? Старий усміхнувся і відповів: - Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш. III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ  Індивідуальна робота за запитаннями - Пригадайте, який епізод є зав’язкою трагедії Гете? —Яким постав перед вами Фауст? —Які науки вивчав герой? Про що це свідчить? —Опишіть внутрішній вигляд кабінету і спосіб жит* тя вченого. —Чому Фауст відчуває гостре невдоволення своїм життям? —Як ви розумієте слова вченого: Природо безкінченна! Де ж, коли ж Знайду ту грудь, що нею світ ти поїш, І небо, й землю — все живиш? —Чому Дух відмовляється відповідати на запитання Фауста? —Чому Фауст хоче випити отруту? Інтерактивний прийом „Коло думок” Вчитель Між Господом і Мефістофелем відбулося парі. Мефістофель збирається довести, що Фауст – “тварина із тварин”, і з упевненістю твердить: “Він буде мій”, бо вважає, що людина не мріє пізнати Істину, а задовольняється малим, “тваринним”. Господь вірить у можливості людини і не боїться програти. - Та чи є вони супротивниками? - Поміркуйте, чому Гете наголошує на дружньому ставленні Господа і Диявола? Зверніть увагу на їхні слова: Господь:   Приходь сюди безпечно завше,                   На ваш-бо рід не маю ворожди;                   А з духів заперечення, лукавче,                   Ти був мені найстерпніший завжди. Мефістофель:                    До чого ж гарний дідуган!                    З ним інколи зустрітися приємно! /* Господь розуміє призначення Мефістофеля – руйнувати, без нього не було б нічого нового на землі, а отже, не було б і руху вперед. *Світова гармонія – це наче терези. І кінець усьому живому настане, коли буде порушена рівновага, а от утримує її одвічна, протидійна, вселенська сила. Мефістофель –частина тієї сили. *Ні Господь, ні Мефістофель не можуть існувати один без одного. Звідки я дізнаюсь, що це  добро, якщо не бачив зла? Тоді ніколи не буде доброго, бо воно стане обов’язковим. *Якщо не буде боротьби добра і зла, не буде і руху вперед. *Можливо, причина ще й у тому, що вся диявольська сила – це падші ангели, а Сатана – син Божий. *Після прочитання “Фауста” у мене склалося враження, що царство небесне на землі не тільки не можливе, а й шкідливе. Це було б царство добра, справедливості, спокою, загального вдоволення        самовдоволення, бездіяльність, де немає шляху вперед. Без протилежностей рух неможливий, без руху неможливе життя. *В цих образах перед нами втілення закону єдності та боротьби протилежностей. *Відповідь на це питання криється у словах самого Мефістофеля: “Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого.”/ Інтерактивний прийом “Гронування” Вчитель Отже перед нами парі космічного масштабу, а головний тягар ліг на смертного Фауста. За допомогою прийому “гронування” у групах складіть інформаційне гроно “Фауст”, яке б показало нам героя на початку твору. Знайдіть в тексті цитати для підтвердження своїх думок. Фауст:              У філософію я вник,              До краю всіх наук дійшов...             Не вірю я, що щось я знаю,             Не вмію я людей навчать. Фауст:              Як із темрявих воріт              Весело висипав люд, мов цвіт.              Сонце всіх їх радо віта:              Це ж бо день воскресіння Христа. Фауст:              Коли б дались мені могутні крила,             Летів би я за сонцем повсякчас,             Глядів би я на світ просторий             У променистім сповитті... Філософія            Хто йде вперед, той завше блудить./ Медицина Життя в гармонії з природою   Розчарований     у своїй діяльності     Вчений - творець Мислитель похилого віку Прагне збагнути таємницю буття Юриспру-    денція Богослов’я Любов до людей    ( У ході роботи на дошці складається  схема-сходинки “Випробування Фауста”) / 1 група: У сцені “Авербахів склеп” у супроводі Мефістофеля Фауст потрапляє у товариство п’яниць та гуляк. Людство нерідко піддається тваринному задоволенню, звірячим інстинктам: “Прелюдожерно гарно нам, мов всім на світі кабанам.”                                                                                                    Мефістофель прагне показати “нутро скотяче” людей. Але Фауста не задовольняють низькі інстинкти. Пияцтво – це не та воля, про яку він мріяв : “Вони мені уже обридли всі.” Він прагне вгамування духовної, а не тілесної спраги. 2 група: Головна проблема сцени “Відьмина кухня” – як помолодіти. Мефістофель спокушає Фауста земними радощами: У поле йди собі мерщій, Та й ну копати чи сапати: Замкни себе і розум свій Держи в обмеженому колі І їж хоч просто, та доволі; Живи з скотом, як скот, і не погребуй сам Ту ниву, де ти жнеш, порядно угноїти; Оце найкращий спосіб нам Хоч на сто літ помолодіти! Відьма своїм чаклунством намагається звабити душу Фауста вічною молодістю. Та Фауста не задовольняє буденне, бездуховне існування: “Не по мені вузьке життя.”  Ворожба відьми його теж не приваблює: А може, годі? Чи не все ще? Вже як не трісне голова! Здається, мов оті слова Ураз сто тисяч дурнів плеще”. Хоча Фауст і випив чарівний еліксир відьми й помолодів, він не втратив своєї людської суті.    Робота з репродукцією літографії Е. Делакруа «Фауст і Мефістофель. Друга сцена у кабінеті Фауста». — Який момент бесіди героїв відобразив художник? (Герої підписують угоду.) — Якими зображені герої? (Фауст як завжди допитливим, Мефістофель — іронічним.) — Яким зображено Мефістофеля? (Фантастичним та іронічним.) — Подумайте, чи однаково сприймають Мефістофеля художник і письменник. Бесіда з учнями. — Які художні засоби використовує автор для зображення образу Мефістофе-ля? (Іронію, сатиру та фантастику.) Наведіть приклади. — Що в образі Мефістофеля є реальним, а що фантастичним? (Фантастична сама його сутність. Реалізм виявляється у поглядах на життя, складі мислення.) IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ  Підсумкова бесіда.  Літературна гра: а) «Что трудности, когда мы сами Себе мешаем и вредим!» (Фауст) б) «Живейшие и лучшие мечты В нас гибнут средь житейской суеты» (Фауст) в) «Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет» (Мефистофель) г) «Цените время: дни уходят невозвратно!» (Мефистофель) д) «Уменье жить придет само собою, Лишь верь в себя, так жизнь возьмешь ты с бою» (Мефистофель) е) «Для сыновей отцовский опыт свет. Его они всего превыше ставят» (Вагнер) ж) «Хорош по вечерам уют домашний!» (Вагнер) Бліц- експрес 1.Зі скількох частин складається “Фауст” Гете? (З двох) 2.Який твір за жанром? А як його визначив сам Гете? (Драматична поема. Трагедія) 3.Хто бере участь у розмові в “Пролозі на небі”? (Бог, ангел, Мефістофель) 4.Між ким розгорається суперечка? (Між Богом і Мефістофелем) 5.Хто свідчив: “Я свідок лиш мізерності людської”? (Мефістофель) 6.Кого вибрав Бог об’єктом дослідження? (Фауста) 7. Зустріч з яким персонажем стає початком духов ного випробування Фауста? (З Мефістофелем) 8.Хто такий Мефістофель? (Диявол, спокусник) 9.Ім’я кабінетного вченого, чиї істини мертві? (Вагнер) 10.Яка функція Мефістофеля у творі? (Моральне випробування людини) 11.Хто застеріг Фауста від самогубства? (Хор ангелів) 12.Хто і кому сказав ці слова: “То буду тобі по змозі Товаришем вірним, Слугою покірним, А хочеш — і жон, Безмежно відданим рабом?” (Мефістофель Фаусту) Заключне  слово вчителя Попереду  у вас довге життя, яке не буде рівним і безгрішним. Зазнаєте помилок, злетів і падінь, втрат і відродження. Вічні образи літератури допоможуть вам знайти вихід із складних лабіринтів долі. Не так легко зрозуміти ближнього, якщо не пізнав самого себе. Фауст витратив на це все своє життя. Гете сказав : “Я з тими, хто долає шлях, хто зупинився – той помер”, маючи на увазі духовну смерть. Тільки в русі життя, тільки в русі Істина. Пам’ятайте про це, не зупиняйтеся ніколи у своєму духовному розвитку. Відеоматеріал з завданням V. Домашнє завдання                  Написати твір-мініатюру на тему “Що є людина на землі”, опрацювати записи в зошиті, підготуватися до характеристики Мефістофеля у зіставленні з Фаустом, скласти інформаційне гроно “Мефістофель”.