Словник

літературознавчих термінів

(аналіз епічного твору)

Алегорія — інакомовлення; троп, у якому абстрактне понят­тя передається за допомогою конкретного образу; спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на прихову­ванні реальних осіб і явищ під конкретними художніми образами з відповідними ознаками приховуваного, з відповідними асоці­аціями.

Бібліографія — перелік друкованої літератури за певною про­блемою з метою найповнішого ознайомлення з нею.

Дидактична література — літературні твори, що пишуться з пізнавальною та виховною метою.

Гіпербола — надзвичайне перебільшення будь-яких якостей зображуваного предмета; один із тропів.

Гротеск — таке надзвичайне перебільшення, що надає обра­зу фантастичного характеру; один із тропів.

Епітет — троп, художнє означення.

Епос — один із трьох родів художньої літератури, який озна­чає оповідну прозу чи поезію (в глибокій минувшині — зобра­ження героїчних вчинків персонажа). Мала епічна форма — один епізод (новела); середня — кілька (повість); велика — багатопла­нова дія, історія життя (роман).

Епічні жанри: епопея, билина(ліро-епос), літопис, казка, роман, детектив, повість, оповідання, новела, есе, нарис, байка (ліро-епос), анекдот тощо.

Есе — нарис чи стаття, що насичені теоретичними, філософсь­кими роздумами на певну тему.

Жанр—вид літератури, що розвивається у межах певного роду.

Іронія — осміяння, що має в собі негативну оцінку того, що осміюється; один із тропів.

Композиція — будова твору.

Кульмінація — найвища точка напруження у розвитку дії ху­дожнього твору.

Літота — троп, протилежний гіперболі, художнє зменшення.

Метафора — троп; слово чи словосполучення, що розкриває сутність одного явища через перенесення на нього подібних оз­нак іншого.

Новела — мала епічна форма художньої літератури; жанр, в основі якого—епізод особистого, приватного життя героя.

Оповідання—мала форма епічної прозаїчної літератури; жанр: 1) будь-який невеликий розповідний твір; 2) епічна розповідь з сюжетом, що природно розвивається; 3) форма оповідання з на­явністю оповідача тощо.

Патерик—збірка (частіше середньовічна) повчальних опов­ідань про життя пустельників, святих людей певної місцевості.'

Повість — розповідний художній твір, що має розгорну­тий сюжет, широко охоплює події з життя головного героя, має певну кількість другорядних персонажів; за розміром та широтою охоплення життя займає місце між оповіданням і романом.

Порівняння — троп; пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього,

Роман — складний за будовою і великий за розміром епічний твір, в якому широко охоплюються життєві події певної епохи та багатогранно і в розвитку змальовані герої.

Сарказм — особливо уїдлива іронія; один із тропів.

Сюжет — система подій, що становлять зміст твору; елемен­ти сюжету; експозиція, зав'язка, кульмінація, розв'язка, епілог.

Троп — використання слова у переносному, непрямому зна­ченні.