Тема. Життя та творчий доробок Стендаля (Анрі Марі Бейль).

Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю Стендаля; розкрити зміст романтичних і реалістичних тенденцій письменника; розвивати мислення учнів; виховувати навички самостійності в роботі на уроці; формувати пошуково-дослідницькі здібності учнів.

Обладнання: портрет Стендаля, виставка його творів, ілюстрацій до них.

Тип уроку: урок-дослідження з елементами лекції.

Він був глибоко і філософськи людяний

М. Горький

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

1. Слово вчителя.

         В. Гете висловив свою думку про творчість Стендаля: «Він приваблює і відштовхує, він захоплює і хвилює..., від його книг неможливо відірватися. Він здається мені одним із тих талантів, які з’явилися в бурі революції».

         В основі філософської теорії Стендаля була поширена у ХVІІІ ст. ідея природньої доброти людини, за якої людські істоти поводитимуться морально, якщо будуть вільні у виявленні своєї власної неповторності. Стержневим для нього завжди залишались три поняття: «свобода», «енергія», «щастя». Під «свободою» Стендаль розумів наявність умов, за яких людина може розкрити своє власне «я». В свою чергу, політичний уряд не повинен стримувати тієї життєвої енергії, котра робить кожного не схожим на інших. А гармонія між зовнішнім світом і внутрішніми пориваннями людей і є щастя.

         Стендаль був глибоко переконаний, що людина має право на щастя, на повне задоволення своїх прагнень. Він вірив у духовне багатство людини, у красу її природних почуттів, неосяжні творчі можливості. Щастя, як розумів Стендаль, полягає у діяльному житті, у повному виявлення кращих якостей людської натури.

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

         1. Бесіда з учнями за підготовленим домашнім завданням.

Завдання: підготувати такі відомості-дослідження про життя та творчість Стендаля, які, з їхньої точки зору, є найбільш цікавими й важливими. Кожна відповідь учня повинна починатися зі слів: «А чи знаєте ви, що...»

Можливі варіанти виступів:

- А чи знаєте ви, що у 1789 році, коли розпочалась Велика Французька революція, Анрі Бейлю виповнилось шість років. Він із захопленням стежив за революційними подіями. Так до його творчості увійшла проблема, яку він прагнув розв’язати протягом усього життя: чим була революція для Франції та світу?

- А чи знаєте ви, що Стендаль брав участь в Італійській кампанії Наполеона. Це сталося після невдалої спроби вступити до Політехнічного училища після закінчення школи. Цей епізод біографії мав велике значення для його творчості. Саме тоді були започатковані дві великі теми письменника. Перша – постать Наполеона. Друга тема – Італія. Так, з Наполеоном йому доведеться пройти усією Європою. Цікаво, що протягом 1799-1801 років Стендаль знайомився з мистецтвом, людьми та природою Італії. Згодом ця країна стане для нього ідеалом.

- А чи знаете ви, що кохання Стендаля до надзвичайної жінки Матильди Вісконті було нещасливим. Вона не відповіла йому взаємністю, саме це слугувало причиною думок про самогубство. Але згодом змову в Італії було розкрито, змовників заарештували, а Бейля вислали з країни.

Тощо...

2. Узагальнюючі питання для учнів:

         1. Виходячи з проведених вами досліджень життя та творчості видатного французького письменника Стендаля, які висновки ми можемо зробити щодо особливостей формування його особистості?

         2. Які події вплинули на формування свідогляду Анрі Марі Бейля? Свої відповіді аргументуйте.

3. Лекція. «Естетичні погляди Стендаля».

         І група учнів – тези;

         ІІ група учнів – графіка, малюнок;

         ІІІ група учнів – художнє ессе чи сенкан.

         Стендаль створив свою естетичну теорію, у якій він виявив себе як справжній новатор. Йдучи за французькими просвітителями, він вважав, що єдиним джерелом духовного життя людини є сприйняття матеріального світу за допомогою відчуттів, і запровадив теорію про соціально-історичну зумовленість мистецтва.

         «Я не можу уявити собі мистецтва поза соціальними умовами, в яких перебував той чи інший народ. Вони і лише вони зумовлювали його силу та його слабкість, надавали йому значущості або перетворювали у вульгарність», - писав Стендаль. Жанром, який найповніше відповідав завданням тогочасного французького мистецтва, Стендаль вважав соціально-психологічний роман, що здатний, на його думку, показати широку й правдиву картину дійсності з соціальними контрастами та живою боротьбою людських пристрастей. Він вимагав лаконічної простоти викладу, відтвореної виразністю кожного слова. Проблеми естетики невіддільні від життєвої філософії та філософії Стендаля. Ось яке визначення дав письменник поняттю «мистецтво» – «обіцянка щастя». Це означає, що мистецтво має відображати наші внутрішні потреби, задовольняти наше інстинктивне прагнення бачити втілення бажаної свободи хоча б на ідеальному рівні.

         Відмінна риса стилю Стендаля – психологізм, витоки якого слід шукати в «я» Анрі Бейля, який поєднував у собі надзвичайну чутливість і розвинений інтелектуалізм. Свою нестримну пристрасну натуру він завжди намагався тримати під жорстоким контролем розуму. Його завжди цікавили непрості з психологічного погляду ситуації та моделі поведінки. Стендаль – письменник-психолог, який досягнув великого уміння розкривати діалектику внутрішнього життя людини. Ключове поняття Стендаля-психолога – «кристалізація почуття». Ось як викладав суть «теорії» «кристалізація почуттів» А. Моруа: «На думку Стендаля, кохання – почуття суб’єктивне, і воно більшою мірою залежить від того, хто кохає, ніж від самого предмета кохання. Ми не дивимось тверезими очима на кохану жінку, ми прикрашаємо її рисами, яких у неї немає. У соляних копальнях Зальцбурга залишають суху гілку; це чорна і потворна гілка, але коли наступного дня за нею повертаються, вона вже вся укрита кристаликами солі. Жінка, в яку ми закохані, нагадує цю гілку. Сама по собі вона не є якоюсь особливою, але сила кохання, яку збільшують розлука та сумніви, прикрашає предмет нашої пристрасті, поблискуючи кристалами, і жінка постає зовсім не такою, якою вона є насправді. Це солодке божевілля і надає життю певного сенсу», – твердить Стендаль.

         Разом із психологічним аналізом Стендаль проводить глибоке соціальне дослідження у своїх творах, подаючи замальовки звичаїв французького суспільства. Письменник відгукується на всі найважливіші політичні й соціальні проблеми свого часу, нерідко беручи участь у полеміці з окремих питань.

         І, нарешті, психологізм і соціальний аналіз поєднуються у Стендаля з філософською глибиною таких проблем, як «свобода», «щастя», «успіх», «роль мистецтва у світі» та багато інших. Це все дає змогу вважати його одним із «вічних спутників» людства на важкому шляху духовних шукань.

         Прагнучи виявити специфіку та призначення мистецтва нового часу, Стендаль формує принцип реалізму, називаючи це мистецтво романтичним, оскільки терміну «реалізм» на той час ще не було (до вжитку він був уведений лише в 1850-ті роки). «Досліджувати – у цьому все ХІХ ст.» –  ось основний принцип нового мистецтва. Переосмислюючи принцип історизму, Стендаль наполягає на використанні історичних сюжетів не тільки в історичних, а й у сучасних творах, вимагаючи правдивого зображення дійсності. Він вважає мистецтво «дзеркалом», яке відображає «то небесну блакить, то багно доріг». Але це не фотографічне відображення. Письменник має право на вибір ситуацій і персонажів, потрібних для розв’язання художнього  завдання, на узагальнення, що перетворює правду життя на мистецьку істину.

4. Захист учнями-представниками груп проектів: опорного конспекту, тези, графіка чи малюнку, сенкану чи іншого поетичного твору.

         Можливі відповіді учнів:

1. Так як Стендаль – письменник-новатор, ми вирішили створити літературний твір: жанр – лірика, вид – секан. Що таке сенкан, ілюструємо допоміжним поясненням.

Примітка. Сенкан (п’ятирядок) – походить від фр. слова «п’ять».

Сенкан – це вірш, який складається з п’яти ріядків, який синтезує інформацію та факти у стисле висловлювання, яке описує чи відзеркалює тему. При складанні сенканів необхідно дотримуватись таких правил:

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (іменник).

2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (прикметники).

3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (дієслова).

4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5. П’ятий рядок складається із одного слова – синоніма від першого слова, у якому висловлюється сутність теми, підсумок висловлювання.

Наприклад:

Вулкан,

Червоний, гарячий,

Вирує, палахкотить, гуркоче.

Душа здригається від жаху.

Пекло.

2. Творчий процес Стендаля як художника слова:

мистецтво                                       мистецтво                                 мистецтво

  мислити                                             жити                                         писати

3. Тези «Естетичні прогляди Стендаля»:

- єдине джерело духовного життя людини є сприйняття матеріального світу за допомогою відчуттів;

- мистецтво має бути правдивим;

- мистецтво еволюціонує разом із суспільством, тобто за своєю природою є соціальним;

- письменник відгукується на всі найважливіші політичні та соціальні проблеми свого часу.

ІV. Підсумок уроку.

Запитання до учнів: «Як ви розумієте вислів Гете: «Він був глибоко та філософськи людяний»?

V. Домашнє завдання.

І група учнів. Індивідуальне завдання. Підготувати розповідь або сценічне дійство про історію створення роману Стендаля «Червоне і чорне».

ІІ група учнів. Підготувати картки-візитки Франції. Підготуватися до обговорення роману «Червоне і чорне».

УРОК 2

Тема. «Червоне і чорне» – панорамна картина часу з усіма його суспільними конфліктами, політичними пристрастями та духовними пошуками.

Мета. Ознайомити учнів з історією життя французького суспільства початку ХІХ ст., з історією створення роману «Червоне і чорне»; розвивати навички роботи з теоретичним матеріалом і художнім текстом; виховуючи в них самостійність у навчанні; формувати пошуково-дослідницькі здібності.

Обладнання: текст роману, картки-візитки.

Тип уроку: урок-дослідження.

Час має свій колір

Стендаль

                                                          ХІД УРОКУ

І. Активізація опорних знань учнів. Підготовча бесіда.

Питання до учнів:

1. Розкрийте сутність схеми, що відображає творчий процес Стендаля як художника слова:

мистецтво                                       мистецтво                                 мистецтво

  мислити                                             жити                                         писати

2. Зобразити схематично на дошці те визначення, яке дав Стендаль поняттю «мистецтво».

3. Визначити основні естетичні погдяти письменника.

4. У чому полягає відмінна риса стилю письменника?

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

         У ХІХ столітті гостро виявилися суперечності суспільного устрою. Вони були спричинені революцією 1789-1794 р.р. Резонанс революції був настільки великим, що все ХІХ століття, яке дало цивілізацію та культуру всьому людству, пройшло під знаком французької революції.

Значення французької революції

 розвіяння                                                                                            падіння

політичних                                                                                              Наполеона

    ілюзій        крах                                                                    режим

                    держави                                                                    директорії

                     розуму           загострення              завойовницькі

                                          суперечностей             війни (епоха

                                 між багатими та бідними      Наполеона)

        Таким був період Реставрації в історії Франції. Ці історичні факти лягли в основу створення роману «Червоне і чорне» Стендаля. Роман мав повну назву «Червоне і чорне. Хроніка ХІХ століття». Саме хроніка ХІХ століття буде в центрі нашої уваги на сьогоднішньому уроці.

         2. Сценічне дійство «Історія створення роману «Червоне і чорне».

(Дійові особи: Стендаль, редактор «Трибунальської газети». Дійство проходить у редакції).

Стендаль: Добро дня вам, пане редакторе.

Редактор: Доброго дня.

Стендаль: Політичні події з життя Франції не дають мені спокою. Я намагаюся стежити за всіма змінами в суспільному житті країни.

Редактор: Я завжди знав вас як людину творчу, яка тонко відчуває час.

Стендаль: То з якими ж новинами я міг би ознайомитися у свіжому номері газети?

Редактор: Новин, як завжди, багато, але я хотів би звернути вашу увагу, шановний Анрі, на справу Антуана Берте.

Стендаль: Хто такий Антуан Берте?

Редактор: Це син коваля з міста Бранга, молодий  чоловік, який втік із сім’ї, щоб вийти в люди.

Стендаль: (читає) Антуан Берте, дрібний честолюбець, особа нікчемна, хоч і бездарна, вирішив зробити кар’єру, влаштувавшись гувернером у родині місцевого багатія Мішу. Юнака звинувачують у любовних стосунках з матір’ю його вихованців. Невдовзі він втрачає місце в цьому домі. Антуан Берте вступив до духовної семінарії, звідкіля його вигнали. Також його вигнали і з аристократичного особняка у Парижі  родини пана де Корде, де він скомпрометував себе стосунками з дочкою господаря. Та найбільше його зганьбив лист пані Мішу, в яку Берте з відчаю стріляє у церкві, а потім намагається покінчити життя самогубством. У 1827 році у Греноблі відбувся судовий процес, на якому його було засуджено на смерть.

Редактор: Пане Стендалю, чому ви так замислились? Настрій ваш також погіршився...

Стендаль: Яка цікава й непроста життєва доля! Незвична й трагічна! Вона викликала в мене багато думок. Я хотів би побути наодинці та дещо обдумати. Дякую вам, пане редакторе.

         Учитель: Як відомо, історія головного персонажа роману «Червоне і чорне», на перший погляд, майже цілком повторює згадану справу, змінюються тільки імена: Берте перетворюється в Жюльєна Сореля, подружжя Мішу – на пана та пані де Реналь, а аристократ і його донька – на маркіза де Ла Моль і Матильду. Та, звичайно, не цей життєвий випадок сам по собі зробив Стендаля одним із найвідоміших письменників світу, а те, як він його художньо втілив. Він зумів побачити у побутовому злочині трагедію сучасної людини. Отже, дія роману відбувається у 20-ті роки ХІХ століття (1826-1830-ті р.р.). У творі можна знайти історичні екскурси, що характеризують атмосферу післянаполеонівської Франції. Ознайомимося з конкретними ознаками суспільного життя країни. Послухаємо повідомлення екскурсоводів.

         3. Робота з картками-візитками.

         Клас поділяється на чотири групи. Кожна з груп отримала попереднє домашнє завдання.

         Завдання для групи № 1:

Що можна сказати про жителів Вер’єра, Безансона, Парижа?

         Завдання для групи № 2:

Який був основний чинник, що визначав життєву позицію людини?

         Завдання для групи № 3:

Які цінності були пріоритетними для людини?

         Завдання для групи № 4:

Якою ціною люди займали достойне місце в суспільстві?

Повідомлення екскурсоводів:

Вер’єр. «Містечко Вер’єр, здається наймальовничіше у Франш-Конте. Його біленькі будиночки з гостроверхими черепичними дахами розкидані по узгір’ю, де з кожного видолинка здіймаються густолисті каштани».

«Милуючись тим краєвидом, парижанин забуває руйнівну атмосферу дрібних грошових інтересів, у якій він уже починав задихатися».

«Давати прибуток – ось що керує усім у цьому містечу, яке видалося вам таким гарним».

«Після падіння Наполеона в провінційних звичаях не допускається ніякої галантності. Кожен боїться вртатити посаду: негідники шукають підтримки конгрегації, і лицемірство розквітло навіть серед лібералів».

«Там завжди й в усьому відчувається страх схибити, якесь безперервне змагання між розкошами й злиднями».

Париж. «В Парижі з делікатності сміються тільки за вашою спиною, але ви завжди для всіх чужий».

«Отже, я тепер у самому центрі інтриг і лицемірства?»

«Ніколи мода і краса у цьому місті не були так далекі одна від одної».

«Ці чудові паризькі правила гарного тону зіпсували все, навіть кохання».

Безансон. «Безансон не тільки одне з найкрасивіших міст Франції, в ньому можна зустріти багато благородних і розумних людей».

«...в Безансоні чимало негідників».

Можливі відповіді груп учнів:

1. В усіх представлених містах було багато благородних людей, але було і багато негідників.

2. Основним чинником, який визначав свідомість людини, були гроші.

3. У вічній гонитві за грішми та високим суспільним становищем люди забули про красу, вічні моральні цінності людей.

4. У суспільстві люди займали високе місце ціною хитрощів, підлабузництва та лицемірства.

         4. Слово вчителя.

         Стендаль проводить глибоке соціальне дослідження у своєму творі  й для цього подає різноманітні замальовки звичаїв французького суспільства. Він відгукується на всі найважливіші політичні та соціальні проблеми свого часу.

ІІІ. Розгляд і аналіз узагальнюючої схеми.

Франція ХІХ століття

Червона сторона	Чорна сторона
-         дивовижна краса французьких міст; -         багато благородних людей	-         гроші визначають свідомість людини; -         у гонитві за грішми та високим соціальним становищем люди забули про красу та вічні моральні цінності; -         лицемірство – головний чинник влаштування у вищому світі; -         соціальна несправедливість влади, яка відповідає її інтересам

         V. Завдання для учнів:

         1. Розкрийте зміст висловлювання Стендаля: «Час має свій колір», який ми взяли за епіграф до сьогоднішнього уроку.

         2. Розкрийте значення підзаголовка «Хроніка ХІХ століття».

Можливий варіант учнівських відповідей.

         Кожен історичний час має свої особливості розвитку, тобто свій колір, який проявляється в законах суспільного життя, протиріччях розвитку суспільства, революціях, режимах, реставраціях і т.д.

         З простої кримінальної хроніки Стендаль зробив справжню «хроніку ХІХ століття». У романі змальовані всі основні групи французького суспільства тих часів: провінційні міста Вер’єр і Безансон, столиця Франції – Париж, нова буржуазія, стара аристократія, великий світ і політика. У творі можна знайти історичні екскурси, що характеризують атмосферу післянаполеонівської Франції. У ньому часом навіть під справжніми іменами виведено низку історичних персонажів, використано чимало документальних фактів із практики боротьби тогочасних політичних партій.

         Конкретні ознаки суспільного життя Франції ХІХ ст. з його гострими соціальними суперчностями, внутрішній світ людини, народженої тим часом, цікавили письменника.

         VІ. Узагальнення вивченого. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до уроку-конференції, на яку буде запрошено головного героя роману «Червоне і чорне – Жюльєна Сореля. (Визначення учителем учня, який буде виступати в ролі Жюльєна Сореля, групи журналістів і групи експертів).

         Завдання для групи журналістів: підготувати цікаві, глибокі за змістом питання, які дали б змогу розкрити особистість Жюльєна Сореля, його риси характеру, прояви поведінки.

         Завдання для групи експертів: уважно стежити за питаннями до головного героя, визначити найцікавіші з них, обгрунтувати свою точку зору; визначити, як упорався з роллю Жюльєна Сореля обраний ученнь; підвести підсумки конференції.